Готуємося до педпрактики

СТРУКТУРА
комбінованого уроку з математики·

І. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Опитування учнів.
3. Усні обчислення.
ІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
2. Вивчення нового матеріалу.
3. Первинне закріплення.
4. (Фізкультхвилинка).
ІІІ. Закріплення та узагальнення знань учнів.( Розвиток математичних знань.)
1.Робота за підручником та записами на дошці.
2.Навчальна робота за індивідуальними картками.
3.Використання зошита з друкованою основою.
4.Подача домашнього завдання.
5.Підсумок уроку.

МЕТА УРОКУ МАТЕМАТИКИ
ОСВІТНЯ МЕТА : засвоєння учнями математичних понять; формування специфічних вмінь і навичок; загально трудові знання, вміння і навички.
ВИХОВНА МЕТА : формування в учнів уявлення про світ в цілому; уявлення про місце людини в світі;способи пізнання світу.
РОЗВИВАЛЬНА МЕТА: розвиток в учнів пізнавальних здібностей(сприймання, пам’яті, уяви, мови ); мотивів і потреб навчання; творчих можливостей; емоційної сфери.

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
1.Підручники.
2.Навчальні посібники для учнів:
- картки з математичним завданням;
- зошити з друкованою основою;
- довідники.
3.Спеціальні наочні посібники:
- предмети або їх зображення;
- розрізні цифри;
-· знаки дій і порівняння;
- моделі геометричних фігур.·
4.Таблиці:
- навчальні (для формування математичних понять і
закономірностей);
- таблиці – інструкції (алгоритми виконання арифметичних
дій );
- таблиці - пам’ятки розв’язування текстових задач;
- таблиці - ілюстрації змісту задачі за допомогою малюнка;
- таблиці – довідники ( середні маси, довжини, тривалість
життя, швидкість різних видів транспорту та ін.), які учні
використовують для складання текстових задач;
- таблиці для усних обчислень.
5.Інструменти і прилади :
- лінійка, кутник;
- циркуль;
- рахівниця.
6. Технічні засоби навчання.

Орієнтовна схема аналізу уроку

1.Тема і мета уроку, його місце серед інших уроків тематичного плану. Як складено план уроку.
2.Обладнання уроку ( чи визначено в плані і як практично використане на уроці ).
3.Яким способом проведено перевірку домашнього завдання.
4.Перехід до вивчення нового матеріалу. Повторення матеріалу, необхідного для засвоєння учнями нових знань. Як проведено ознайомлення учнів з темою і метою уроку.
5.Вивчення нового матеріалу.···································································································
Характер і ефективність пізнавальних завдань та їх·
навчально-виховна цінність ( зв’язок з життям, ідейна
спрямованість; чи вдало підібрано джерела знань;···
ефективно проведено евристичну бесіду, чи підведені її· підсумки і як; чи усвідомили діти новий матеріал; як· здійснювався індивідуальний підхід до окремих учнів ).
6. Закріплення нового матеріалу.
Добір тренувальних вправ, ступінь самостійності виконання
їх учнями, допомога окремим учням. Правильність запитань
учителя і відповідей учнів (чіткість, логічність ). Активність класу. Чи засвоїли учні новий матеріал?
7.Як проведено підсумок уроку. Вмотивування поурочних оцінок.
8. Завдання до дому. Коли, в якій формі дано, його обсяг, чи зрозуміло учням як виконувати домашнє завдання, чи була потреба в інструктажі учнів, а якщо була, то чи провів його вчитель.
9. Поведінка вчителя на уроці. Вміння триматися в класі, контакт з учнями, як підтримувалася робоча дисципліна; мова вчителя ( чіткість, грамотність, голос, інтонація, жестикуляція).
10. Як правильно побудовано урок, внутрішній зв’язок між окремими його частинами і підпорядкованість їх меті уроку.
11. Висновки та пропозиції.

КРІТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ· НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ З МАТЕМАТИКИ·
УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

1. Об’єктами контролю є знання, вміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з математики для початкової школи.
2. Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і·· не грубі помилки.· До грубих помилок належать:· - обчислювальні помилки в завданнях;
- помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій; - неправильне розв’язання задачі (пропуск дії), неправильний добір дій, зайві дії ;·········································································
- незакінчене розв’язання задачі чи прикладу;·····························
- невиконане завдання ( не приступив до його виконання );······
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;·········
-невідповідність пояснювального тексту відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;······
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.
Негрубими помилками є :······························································
- нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилася вимога скористатися такими прийомами;·················································
- неправильна побудова чи постановка запитань до дій під час розв’язання задачі;··········································································
- неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;·····································
- неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;···························································
- не закінчене (не доведене до логічного кінця перетворення;··
- помилки у записах математичних термінів, символів;···············
- відсутність відповіді у завданні або помилки у запису відповіді.
Дві не грубі помилки вважають за одну грубу. Охайні виправлення є недоліками. 4 виправлення прирівнюють до 1 грубої помилки.

УСНА· ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ,· ВМІНЬ І· НАВИЧОК·· УЧНІВ· З· МАТЕМАТИКИ

ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ· З МАТЕМАТИКИ