Матеріали до написання курсових робіт з методики викладання англійської мови

Заохочення до творчості є одним із основних напрямків у роботі вчителя, оскільки творчість - найвищий вияв розвитку людського розуму. Вона відображає внутрішній світ особистості, іноді прихований від інших.

Фахівці твердять: створені на уроках ситуації зацікавлення мають викликати радість пізнання не побічних яскравих подробиць, деталей, а основних ідей проблеми, яка вивчається. Емоції мають вводити учня в проблему, а не віддаляти від неї - в цьому відмінність оригінальних пізнавальних емоцій від емоцій розважального, побічного характеру.

Для того, щоб досягти успіху на уроці, як учням так і вчителю, необхідно стимулювати пізнавальні інтереси у навчанні.

Стимулювання пізнавальних інтересів у навчанні здійснюється за рахунок:
- позитивних емоцій від діяльності - „навчання - подобається";
- пізнавальної сторони цієї емоції - „мені цікаво знати";
- безпосереднього мотиву, що є типовим для самої діяльності.

Стимулювання пізнавальних інтересів у навчанні передбачає:
- створення ситуації зацікавлення під час викладання матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих „пригод", дотепних, гумористичних уривків тощо). Велику роль тут відіграють перегляди навчальних телепередач, фрагментів кінофільмів. Інтерес учнів стає засобом активізації навчання, сприяє кращому запам'ятовуванню матеріалу, захопленню новим, парадоксальним. Учителі, які недооцінюють мотиви викликання інтересу, не мають почуття гумору, здебільшого байдужі до своєї викладацької справи, програють у всьому, самі невдоволені роботою, учнями, своєю неповноцінністю й не авторитетністю. І навпаки: вчительська обдарованість починається з того, щоб викликати інтерес до себе, свого предмета, уроку - все це потребує невгасимого полум'я в душі. Цікаво учням - цікаво з ними і вчителю; байдужість учнів негативно впливає на вчителя, в якого опускаються руки;
- пізнавальні ігри, які набувають великого значення для формування цього інтересу (ігри-подорожі, вікторини, ігри - автомати).

Пізнавальні ігри можуть набувати рис рольових ігор, популярних серед старшокласників. Гра в бізнес допомагає розв'язувати завдання на кмітливість; комерційно-математичну фабулу використовують для вивчення економіки і суспільства, етики.

У рольовій грі діють ведучі, виконавці, експерти, глядачі. Гра передбачає пояснення фабули (змісту й умов гри), підготовку дійових осіб до виконання своїх ролей; підготовку учнів - експертів, ведучого.

 Пробудженню й закріпленню інтересу сприяє педагогічний гумор, теорія якого лише створюється в нашій педагогіці. Педагогічний гумор, що спирається на педагогічний такт, інтелект учителя й учнів, створює атмосферу невимушеності на уроках і водночас сприяє засвоєнню матеріалу та його міцному запам’ятовуванню.

Викликати інтерес до предмета можуть навчальні дискусії, якщо вони вміло організовані. Попередня підготовка вчителя полягає у визначенні предмета, а отже - і теми дискусії, її поділу на питання, які слід обговорювати. Для підготовки учнів необхідно прочитати різноманітну літературу з теми суперечки. Важливу роль відіграють правила ведення дискусії, ініціатива вчителя і ведучого. Слід поступово вчити учнів наводити вагомі аргументи на захист своєї позиції, міркувати по-дорослому, принципово, щиро й невимушено.

Час від часу бажано розглядати якусь життєву проблему на практиці навіть якщо це не заплановано жодною програмою.

У процесі демократизації навчання і виховання значну роль починають відігравати ситуації створення успіху в навчанні для учнів середнього рівня, яким розумний педагог допомагає вийти на рівень відмінного або доброго навчання. Йдеться про індивідуальні заняття, консультації, підготовку до завтрашньої відповіді перед класом. Ситуація успіху змінює психологічну мотивацію: від байдужості до змагальності з кращими учнями, поступового зростання впевненості у своїх силах, позбавлення несміливості та довірливого ставлення до вчителів. Але тут слід уникати штучного завищення оцінок, що сприймається в класах як порушення справедливості та об'єктивності.

Отже, готуючись до уроку, вчитель має продумати свій урок так, щоб викликати інтерес до себе, свого предмета, уроку – все це потребує душевних сил. Учитель має викликати в учнів почуття обов'язку знаходити все більш цінноу та необхідну інформацію. Щоб досягти поставленої мети, вчителю слід на кожному уроці пояснювати мету вивчення предмета, щоб учні точно усвідомили, що ці знання обов'язково знадобляться їм у їх подальшому житті. Водночас учитель має раціонально використовувати заохочення і покарання в навчанні. Він є одним з основних стимулів учнів. Щоб досягти бажаного результату, вчитель має відповідним чином організувати свою роботу. Він має великий арсенал прийомів і методів навчання, які допомагають у стимулюванні навчально-виховного процесу учнів.

У процесі навчання важливо забезпечити виникнення позитивних емоцій до навчальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Емоційний стан завжди пов'язаний з переживаннями душевного хвилювання. Саме тому до процесів уваги, запам'ятовування, осмислення в такому стані підключаються глибокі внутрішні переживання особистості, що роблять ці процеси інтенсивними й ефективними для досягнення мети.

Одним із прийомів, що входять до методу емоційного стимулювання навчання, можна назвати прийом створення на занятті ситуації цікавості - введення у навчальний матеріал цікавих прикладів, аргументованого висновку вчителя. Навчальна суперечка стимулює інтерес до навчання.

Одне з основних завдань навчання - це створення сприятливих умов для розкриття здібностей і творчого самовираження. Діти завжди прагнуть самовиразитися. Це дає їм змогу застосувати життєдайну енергію для натхнення й пошуку. Шкільні роки - той вік, коли людина намагається експериментувати, шукати й відкривати нове.

Робота з творчого вдосконалення та розвитку творчих здібностей здійснюється у 3 етапи:
- естетичне сприйняття краси та культури;
- підготовча робота (вправи на імітацію, підстановку, трансформацію ···та прогнозування можливостей);
- самовираження.

Чим більше краси бачать діти, тим сильнішим стає бажання творити. Саме тому потрібно приділяти велику увагу зоровим опорам (колажам, демонстраційним карткам, малюнкам тощо) та добору додаткового інформативного матеріалу для прослуховування на уроці. Це можуть бути цікаві країнознавчі тексти з історії та культури країни, мова яка вивчається.

На другому етапі розвивається дитяча уява за допомогою рольових та бізнес-ігор.

 Наприклад, молодшим школярам подобається на уроках англійської мови перетворюватися на казкових героїв та тварин, розмовляти від їхнього імені. Як доводить практика, казка має магічну силу в руках умілого вчителя.

 Навіть найпасивніші діти на уроці оживають і можуть опанувати його лексичний матеріал без особливих зусиль. Під час ігор вони відчувають відповідальність, виконуючи роботу телефоніста, продавця, лікаря тощо. Успіх у роботі залежить від того, яку атмосферу вчитель створить на уроці.

На третьому етапі робота розпочинається з письмового твору на тему. Важливо дібрати тему так, щоб вона не тільки змушувала використовувати попередні знання, а й мислити, зіставляти події і факти, прогнозувати можливості. Так у творчій роботі з теми „Якби я був президентом" учні критично аналізують стан справ у нашій державі, оцінюють свої можливості, пропонують власні проекти виходу з кризи.

Щоб учні змогли повною мірою виявити свої таланти, їх запрошують до участі в конкурсах, засіданнях клубу „Новий світ". Тут діти відкривають для себе нові можливості, вчаться критично мислити, дискутують, розучують пісні, вірші, поглиблено вивчають англійську мову.

Усе це в комплексі сприяє процесу пізнання. Іншими словами, якщо ви переконуєте учня, що він здібний і талановитий, то сила вашого переконання може вдосконалити його й він намагатиметься виправдати ваші сподівання, сам почне вірити у свої сили. Наше завдання - вчасно протягти руку допомоги, сприяти творчому злету.

Завдання вчителя іноземної мови - навчити дітей спілкуватися, обмінюватись думками, враженнями. Найкращим прикладом практичного використання мови є бесіда на будь-яку життєву тему, що є комунікативним та діяльнісним підходом. Інколи комунікативні ситуації розвиваються спонтанно, не підготовлено, як, наприклад, обмін думками про фільм, шоу, концерт, подію з життя закладу, класу, коментар із приводу чогось — ситуації можуть бути різними. Але важливо дати учням можливість висловитися, хай навіть і з помилками, підтримати невпевнених і похвалити активних. Педагогічна технологія „Створення ситуації успіху" включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортають роботу з різними категоріями учнів.

Створення ситуації успіху найбільше проявляється у комунікативно спрямованому навчанні, у якому багато видів діяльності зосереджується на учнях як особистостях, що вивчають мову. Їхні почуття та думки є центральними у вправах, пов'язаних зі знанням іноземної мови.

На першому, мотиваційно-цільовому етапі завдання вчителя - сформувати мотив досягнення: націлити учнів на успішне виконання завдання. Учнів, які мали в минулому невдачу у виконанні аналогічних завдань, важливо налаштувати на те, що вони вже підросли і подорослішали, мають більше практичного досвіду і легко справляться з поставленим завданням, їх очікує успіх, тому варто спробувати докласти зусиль .

Навчання буде ефективнішим, коли учні будуть активними діячами в процесі навчання. Рівень активності учня залежить від типу матеріалу, тематики, його мотивації. На цьому етапі важливо дати учням позитивний настрій, вказати на актуальність і важливість вивчення даного матеріалу, окреслити кінцевий результат (ви зможете описувати, розповідати, запитувати). Мотивацію учнів можна посилити, використовуючи типи текстів та малюнки, що містять розбіжності та помилки, вправи, коли у тексті не вистачає певної інформації або є плутанина.

Таким чином учні завдяки своїй допитливості розміщують текст чи малюнки в логічному порядку або логічно завершують неповну інформацію.

На організаційному етапі необхідно допомогти учню правильно включитися в роботу, подолати втому, стимулювати діяльність.

При роботі з текстом надійним та впевненим учням дається завдання скласти план тексту і за цим планом переказати текст. Для невпевнених учнів краще використати схеми або таблиці, допомогти вписати в них найважливішу інформацію. Зневіреним у свій успіх учням потрібно спочатку допомогти перекласти текст на рідну мову, запропонувати відповісти на прості питання.

 На уроках доцільно формувати групи, до яких би входили учні різних категорій. Тоді надійні та впевнені учні будуть виступати інтелектуальними спонсорами, вестимуть за собою інших. Але при виконанні різнотипних завдань краще сформувати групи з учнів однакових категорій та дати завдання різної складності. Наприклад, для групи впевнених учнів можна запропонувати вправи на трансформацію речень, невпевненим учням підійдуть вправи на виправлення навмисних помилок, а зневірені в успіх учні пізнають радість успіху, виконуючи завдання за поданим зразком, схемою або алгоритмом. Для таких учнів треба використовувати більше схем, таблиць, опорного матеріалу.

На результативному етапі завданням є сформувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності, перетворити результат на мотив для нової пізнавальної діяльності.

На цьому етапі можна використати такі прийоми, що базуються на необхідності отримати інформацію, коли учні представляють особисту точку зору або думку. Вправи, пов'язані з інформаційною прогалиною примушують учнів обмінюватися інформацією для того, щоб знайти рішення (перетворити текст, вирішити головоломку, написати лист чи статтю). Прикладами таких вправ можуть бути ігри - відгадки, „ажурна пилка", вирішення проблеми. У вправах пов'язаних з викладом власної думки використовуються дискусійні тексти або питання, які потребують від учасників уміння викласти або захистити особистий погляд на задані проблеми чи питання. Видами діяльності, що допомагають розвивати ці навички, є обмін враженнями та почуттями про спільний досвід або подію. Вправи такого типу пов'язані із встановленням цінностей особистості, з'ясуванням значущості подій та явищ, а також стратегій мислення. Це можуть бути ігри - дискусії, моделювання різних ситуацій.

Дуже важливе значення мають завдання, виконуючи які учні створюють свій продукт (рекламне оголошення, журнал, постер, тощо). Проведення опитування - ще один вид роботи, що потребує інтерв'ювання та з'ясування поглядів на різні теми. Отже, проектні технології є важливою складовою особистісно- орієнтованого навчання. При виконанні проектів різних видів усі категорії учнів мають можливість проявити себе, розкрити свої здібності. Іноді невпевнені та зневірені учні виконують проекти більш старанно, отримують нову для себе інформацію, радість пізнання. Ці технології можуть продемонструвати учням необхідність співпраці, створюють атмосферу взаєморозуміння та взаємоповаги .

У позакласній роботі створення ситуації успіху також дає позитивні результати. Розглянемо декілька прикладів. Учні 5-6 класів дуже люблять різні змагання та конкурси. Та не всі хочуть брати в них участь. Невпевнені бояться, що зроблять помилку і підведуть команду. Зневірені говорять, що вони нічого не знають. Завдання вчителя - підібрати для таких учнів особливі завдання, які, проте, не повинні бути і занадто простими (тоді учень відчує свою нездатність) і довести, що саме цей учень може виконати їх. Знаючи, що один з учнів добре малює, вчитель ставить його на конкурс „Намалюй за підказками». Інший учень добре володіє мовою, він і буде давати підказки. Невпевнений або зневірений учень відчує, що він потрібний команді, його чекає загальна радість.

При підготовці інсценізацій, варто задіяти всіх учнів. їм потрібно показати, що навіть найкоротша роль важлива і багато відомих акторів починали свій шлях до успіху епізодичними ролями.

Важливе значення у вивченні іноземної мови має підтримка батьків. Якщо вони радіють кожному новому слову, вивченому п'ятикласником, або з цікавістю слухають, як їхня дитина змогла висловити свою думку на уроці, радість учня стане радістю його батьків. Тоді, якщо і трапиться невдача, учень знайде підтримку в родині, він не стане зневіреним. А вчитель допоможе йому знайти правильні шляхи виходу з важкої ситуації. Лише співпраця вчителя та родини учня, довга наполеглива праця здатна вселити надію в серця учнів, привести його до радості успіху і до впевненості у власних силах.