Написав Шульга Т.О.
Рисунок
Тема практичного заняття. Виконання серії начерків голови людини в різних поворотах та нахилах
Мета: Активізувати запас знань про натуру: конструктивну будову форми, анатомічні особливості, перспективні скорочення.
Удосконалювати вміння точно і лаконічно передавати суттєве, виявляти конструктивно-структурні, пропорційні і динамічні закономірності зображуваної моделі.
Розвивати зорове сприймання, окомір, координацію руки і професійну майстерність, технічні навички роботи різними графічними матеріалами.
Виховувати характер, цілеспрямованість, волю, інтерес до вибраного роду занять.



Інструктаж послідовності виконання роботи
- Вибір вигідного положення. Оптимальна відстань до натури не більше потрійної величини вертикалі моделі.
- Виявлення загальної форми і маси голови. Визначаємо розміщення голови в просторі, звертаємо увагу на положення осей голови і шиї.
- Визначаємо співвідношення висоти моделі до ширини, намічаємо їх на аркуші.
- Легким торканням олівця намічаємо загальний силует.
- Перевіряємо пропорції.
- Відмічаємо лицеву поверхню обличчя, тім`яну поверхню і підборідну площадку.
- Визначаємо вертикальну профільну лінію, намічаємо деталі голови (очі, ніс, губи. вуха).
При малюванні голови в фас (фронтально) розміщуємо малюнок в середині аркуша. По вертикалі масу голови і шиї слід розміщати трохи вище середини аркуша. Не перевантажуйте нижню частину аркуша, щоб не порушити композиційної рівноваги. При побудові використовуємо принцип «парності» - симетричне розміщення всіх частин голови.
При фасовому прямому положенні голови середня лінія проходить вертикально, а при інших положеннях буде більш або менш вигнутою в залежності від ступеня повороту голови.
При компоновці голови в ¾ положенні зі сторони обличчя на аркуші залишають більше місця (вільний простір). В такому положенні добре видно бокова площина призми носа, а інші площини знаходяться в перспективному скороченні. Дальня половина рота розміщена в перспективному скорочені, а ближня не підлягає такому скороченню.
В більшості випадків лінія рота при положенні голови на рівні очей має трохи вигнуту дугоподібну форму. При невеликому нахилі голови вперед по відношенні до малюючого лінія рота виглядає рівно, а при сильному нахилі – вигнута в протилежну сторону.
При побудові використовуємо принцип «від загального до окремого, від окремого до загального».
Розміщення вуха на малюнку залежить від ракурсних скорочень голови: при зігнутому положенні голови воно повинно бути розміщене вище, чим при вертикальному її положенні, а коли голова малюється відкинутою – вухо відповідно переміщується вниз по відношенню до носа.
При виконанні волосся локони не повинні виглядати окремо від загальної маси шапки волосся, розміщатися по формі голови, облягати її, підкреслювати характер. Прядки волосся розбиваються на площини ( передню, середні, задні, нижні).
В завершальній стадії швидкого малюнку вертаємо увагу на єдність частин і цілого, на анатомічну сторону справи.
Звертаємо увагу також на напрям освітлення, який підкреслює структуру обличчя, сполучення його окремих частин. Визначення окремих областей тонів, напівтонів і полисків допомагає легше «ваяти» обличчя на папері. При правосторонньому боковому освітленні виділяються площини на нижній частині обличчя, в той час як області зліва, на які не падає світло, залишаються більш темними. При верхньому освітленні, стають ясно видимі верхні площини обличчя. Вони не симетричні, не відповідають по формі розміщеним під ними кісткам і м`язам.
ПОРАДИ: Виконуючи начерки з натури не потрібно намагатися до тонально закінченої роботи. Повинна бути лінійно - конструктивна манера виконання малюнку і мінімальні тональні плями.
Запитання та завдання для самоконтролю:
1. Визначте поняття «начерк», характерні особливості начерків, їх практичне використання.
2. Поясніть способи і прийоми передачі начерків.
3. Назвіть графічні матеріали для виконання начерків.
4. Виконайте конструктивно-анатомічні схеми голови людини в різних ракурсах (проаналізуйте конструктивно-анатомічну будову голови людини з демонстрацією правильності вибору місця розміщення живої натури, враховуючи позиції – вище, нижче лінії горизонту, на рівні очей малюючого).
5. Встановіть основні етапи виконання начерків в ¾ положенні, фас, профіль, виходячи з набутих знань та навичок.
Матеріал для довідок :
1. Поняття «начерк», характерні особливості начерків.
Начерки - це швидкі малюнки, виконані найчастіше з натури різними художніми матеріалами. Начерк ставить за мету, у визначений проміжок часу, подати повну інформацію, уяву про спостережену натуру. Вони привчають швидко мислити, відшукувати найбільш точні і лаконічні засоби вираження, розвивають гнучкість кисті руки. Характерна особливість начерку – простота, узагальненість, широта в передачі форми об`єкта. Але разом з тим начерк повинен правильно передавати форму, пропорції, об`єм та просторове положення предмета. Начерк – це лаконічне судження, про предмет, яке перевіряється по натурі з врахуванням раніше отриманих знань і відомостей. Основна мета начерку – розвинути спостережливість, вміння швидко уловлювати пластичну характеристику моделі, її пропорції і рух. Начерк розвиває гостроту і точність окоміру, привчає швидко орієнтуватися у складеній обстановці. Така робота розвиває здібності швидко охопити характер натури і узагальнити свої зорові враження.
Начерками необхідно займатися постійно, а не уривками, час від часу. Перші начерки можуть бути невдалі, але при умові систематичної роботи вони будуть виходити все краще і краще. При виконанні вільних начерків не дуже корисно «думати», а потрібно швидко і багато малювати. В результаті виходить не гірше, ніж при довготривалій обміркованій роботі. Існує одне правило – чим більше і частіше виконуєш начерки, тим краще вони виходять. Для молодого художника систематична робота над начерком повинна стати органічною потребою. Вільне володіння мистецтвом начерку дозволяє перейти до вільного зображення складних, живих форм без використання допоміжних ліній побудови, що свідчить про професійне зростання майстерності малювальника. Завдяки такій роботі збагачується багаж життєвих спостережень необхідних для творчої роботи над композицією.
2. Практичне використання начерків.
В мистецтві ми маємо не мало прикладів, коли невеликі за розмірами, швидкі начерки були використані художниками в картині через багато років. Пригадаємо роботи російських художників П.Федотова та В. Сурікова. Художник Федотов відшукував характерні типажі і гостру виразність поз, жестів для своїх персонажів. Начерки, які зберігаються в музеях є результатом багаторічного досвіду, практики та знань, це результат пізнання художником натури, пізнання законів образотворчого мистецтва. Начерки вчать штудуювати натуру з усіх сторін, відшукувати найбільш характерне, типове, для даної моделі.
Начерки можуть бути різними за тривалістю і ступенем відпрацювання: десятихвилинні, півгодинні, годинні, в залежності від завдань, які стоять перед художником і умов роботи. Начерк зосереджує увагу на головному, відкидає другорядне, не суттєве. Навчання начерку потрібно починати з більш довготривалих по часу завдань поступово зменшуючи час на їх виконання.
3. Способи і прийоми передачі начерків.
В залежності від мети, завдань, умов, начерки виконують різними способами і прийомами: найчастіше це лінія без суттєвої проробки форми; лінія з тоновою проробкою форми; з використанням елементів побудови. Начерки можуть бути також виконані тоном, плямою.
Починаючи роботу над начерком потрібно фіксувати увагу на передачі руху і пропорцій натури. По мірі оволодіння професійними навичками слід вводити в начерк світлотінь, намагаючись узагальненим прийомом передати об`ємність форми.
4. Графічні матеріали для виконання начерків.
Начерки виконують різними художніми матеріалами: сангіна, туш, соус в мокрому і сухому вигляді, акварель, пресований вугіль, різноманітні олівці, крейда, троснікова паличка, пера сталеві і гусячі, тонований або кольоровий папір.
Література:
- Ли. Н.Г. Основы учебного академического рисунка. -М.: Эксмо, 2001 г.
- Ростовцев. Н.Н. Учебный рисунок. –М.: Просвещение, 1985 г.
- Хейзл Гарисон. Полний курс Рисунок и живопись. Материалы. Техника. Методы. -М.: Эксмо, 2006г.
- Школа изобразительного искусства . 2 том. -М.: Изобразительное искусство, 1988г.