Робота з групами ризику

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Останнє десятиріччя практика соціальної роботи на пріоритетні позиції висуває завдання пошуку ефективних підходів у технологіях соціальної роботи. За цей час соціальні технології збагатилися новими напрямами, методами і формами роботи. До таких напрямів роботи належить і робота з дітьми, що частково чи повністю позбавлені батьківського піклування, переважним місцем перебування яких стала вулиця.

Актуальність вивчення основних технологічних аспектів соціальної роботи з дітьми групи ризику обумовлюється такими болісними проблемами сучасного соціально-економічного розвитку українського суспільства як: недосконалість системи правового захисту прав дитини, безробіття, загальне зубожіння населення. Така дійсність народжує нові потреби, нові інтереси членів суспільства, зокрема, тих, які потребують соціальної допомоги, соціального захисту і підтримки. Необхідність розв'язання проблем і надання допомоги дітям, що виховуються в умовах вуличного середовища обумовлює потребу у розробці технологій, методів і форм роботи, які можуть і повинні надавати центри соціальних служб для молоді та спеціалізовані центри в Україні.

Мета курсу полягає в оволодінні основними знаннями та вміннями для надання соціальної допомоги, соціального захисту і підтримки дітям, що виховуються в умовах вуличного середовища.

Основні завдання:

- формувати у студентів знання про особливості дітей, що виховуються в умовах вуличного середовища;

- ознайомити з технологічними аспектами соціальної роботи з дітьми групи ризику;

- сприяти виробленню вмінь і навичок пошуку умов і механізмів адаптації традиційних та інноваційних технологій соціальної роботи до особливостей різних груп клієнтів з врахуванням регіональних умов, специфіки міста.

Студенти повинні знати:

- характерні особливості дітей групи ризику;

- технологічні аспекти соціально-правового захисту «дітей вулиці»;

- технології роботи з кризовими сім'ями з метою профілактики дитячої безпритульності;

- технології роботи з дітьми та молоддю в умовах вуличного простору;

- технології соціального супроводу «дітей групи ризику».

Студенти повинні вміти:

- застосовувати традиційні та інноваційні технології соціальної роботи, ураховуючи особливості певної групи клієнтів з врахуванням регіональних умов, специфіки міста;

- використовувати технології не просто як алгоритм певних соціальних операцій і технік, а як дій, що спрямовані на оптимальне урахування розвитку клієнта та визначення його місця у суспільстві;

- вирішувати проблеми і надавати допомогу дітям, що виховуються в умовах вуличного середовища;

- розробляти технології, створювати умови, підбирати механізми, методи і форми успішної адаптації дітей групи ризику.

Програма курсу «Робота з групами ризику» складається з двох розділів:

І  Теоретичні аспекти дітей групи ризику як соціального явища;

II Технології соціальної роботи у роботі з «дітьми групи ризику».

Теоретичний матеріал доповнено вивчення таких дисциплін: «Психотренінг спілкування», «Психологія», «Соціальна психологія».

Організація самостійної роботи здійснюється відповідно до переліку додаткової літератури та тем.

Контроль за роботою студентів здійснюється шляхом поточної оцінки знань та семестрового екзамену.

На вивчення даного курсу передбачено 108 години, з них: 54 годин - аудиторне навчання, 54 година - самостійна робота студентів.

Форми занять: лекції, семінарські і практичні заняття.

Програмовий матеріал з дисципліни «Робота з групами ризику»

Тема. Характеристика соціального явища діти групи ризику

Характеристика проблеми соціального сирітства в Україні. Закон України «Про охорону дитинства» і ЮНІСЕФ про визначення понять «дитина-сирота» , «дитина, позбавлена батьківського піклування», «безпритульні діти», «бездоглядні діти». Соціальні чинники зростання кількості безпритульних дітей.

Місто як соціальне середовище. Чинники соціального впливу великого міста. Структура об'єкта «діти групи ризику».

Психофізичні характеристики дітей, що формуються в умовах безпритульності і бездоглядності.

Завдання для практичної роботи: Заповнення таблиці

Завдання для самостійної роботи: проаналізувати матеріали періодичних видань з проблем соціально-педагогічної роботи з «дітьми вулиці»

Форма контролю: перевірка анотацій до 15-20 публікацій з теми.

Тема 2: Технологи соціально-правового захисту «дітей вулиці»

Принципи захисту прав дитини, викладені у Декларації прав дитини, у Конвенції ООН про права дитини (стаття 20 ).

Визнання цими документами пріоритету інтересів дитини у суспільстві, недопустимості її дискримінації за будь-якими ознаками чи мотивами. Необхідності виявлення державою та суспільством особливої турботи про соціально-депривованих дітей. Визнання Україною Конвенції ООН про права дитини та імплементація її основних вимог у національне законодавство України .

Законодавче вирішення проблем дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в нашій державі (стаття 52 Конституції України).

Сімейний кодекс України щодо положення та влаштування дітей, які за певних обставин не можуть виховуватися у власній родині. Соціально-педагогічні умови ефективності усиновлення, опіки чи прийомної сім'ї як форм влаштування дитини, що за певних обставин залишилася без батьківської опіки. Національна програма «Діти України» щодо створення інституту прийомних сімей. Технології соціально-правового захисту дитини у закладах Державної системи соціально-виховних, інститутів. Чинники, що ускладнюють взаємодію соціальних партнерів щодо забезпечення соціально-правового захисту «дітей вулиці». Профілактика самостійного залишення інтернатного закладу дитиною. Законодавчі документи щодо жебрацтва, бродяжництва.

Характеристика, Державної програми запобігання дитячій бездоглядності (2005-2010), Постанов Кабінету Міністрів України, спрямованих на розв'язання проблем дитячої бездоглядності, створення належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей, їх фізичного і розумового розвитку .

Нові механізми соціально-правового захисту дітей: інститут уповноважених по правах дитини, інститут судових вихователів, ювенальні суди.

Завдання для самостійної роботи:

Аналіз міжнародної та вітчизняної законодавчої бази щодо соціально-правового захисту «дітей вулиці».

Форма контролю: перевірка конспектів першоджерел.

Тема 3. Технології роботи з кризовими сім’ями як умова профілактики дитячої безпритульності

Сім'я як соціальний інститут та мала соціальна група. Типи сімей, що вважаються дисфункційними щодо суспільних вимог.

Вплив успішності та повноцінності виконання функцій сім'ї, їхнього характеру, ієрархії, пріоритетності, змістовного наповнення на реалізацію виховних завдань сім'ї.

Категорії сімей, що різняться за рівнем соціальної адаптації від високого до середнього, низького і вкрай низького: благополучні сім'ї, сім'ї групи ризику, неблагополучні сім'ї, асоціальні сім'ї.

Особливості роботи з важковиховуваними дітьми і підлітками, з метою профілактики виходу з сім'ї на вулицю. Програма роботи з сім'єю дитини. Особливості, форми соціально-психологічного консультування сім'ї.

Специфіка соціально-педагогічних технологій роботи з сім'ями алкоголіків, з конфліктними, кризовими сім'ями, із зовні благополучними сім'ями. Технології сімейного супроводу. Форми роботи з сім'єю щодо профілактики дитячої бездоглядності: пересувні форми вуличної роботи, дистанційні форми роботи, роботи груп самодопомоги, дорадчих комітетів, батьківських рад. Форми організації просвітництва батьків.

Завдання для практичної роботи:

1. Розробити план роботи мобільного консультпункту по роботі з батьками у мікрорайоні.

2. Розглянути кілька структурних варіантів соціальних паспортів сім'ї.

Завдання для самостійної роботи: скласти перспективний план роботи батьківської ради школи по подоланню бездоглядності та безпритульності у мікрорайоні.

Форма контролю: перевірка планів (їх аналіз та корекція).

Тема 4. Взаємодія органів виконавчої влади, установ , організацій у роботі з «дітьми групи ризику»

Укази Президента України щодо державної програми запобігання дитячій бездоглядності на 2005-2010 роки.

Технології взаємодії законодавчої та виконавчої влади у вирішенні проблем  дітей вулиці. Взаємодія ланок виконавчої влади, відповідних управлінь різних міністерств ( сім'ї та молоді, освіти і науки, охорони здоров'я, внутрішніх справ, економіки) у вирішенні проблем дитячої безпритульності та бездоглядності. Координація взаємодій у різних видах роботи Центрів соціальних служб для молоді, Державного інституту проблем сім'ї та молоді , закладів освіти, служби у справах неповнолітніх , кримінальної міліції тощо. Державна система фінансування витрат на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діяльність Координаційних рад з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх (Державний комітет у справах сім'ї та молоді).

Основні напрями взаємодії органів виконавчої влади, установ , організацій у роботі з « дітьми вулиці»: створення державного , обласних, районних банків даних про дітей, які перебувають у надзвичайно складних чи навіть екстремальних умовах, банку потенційних усиновителів, опікунів та піклувальників. Створення банку даних про мережу притулків в Україні для неповнолітніх та розробка інформаційного паспорта дітей, які там перебувають. Сприяння створенню і організації діяльності державних і громадських притулків для дітей, котрі тимчасово втратили зв'язок з сім'єю.

Завдання для практичної роботи: розробити структурну модель соціального партнерства органів виконавчої влади, установ, організацій у роботі з « дітьми вулиці».

Завдання для самостійної роботи: розробка проекту діяльності дорадчого комітету при райдержадміністрації для одного району великого міста.

Форма контролю: перевірка проектів

Тема 5. Технології роботи з дітьми та молоддю в умовах вуличного простору

Вулиця як соціально-виховне середовище. Вулиця як місце тимчасового чи постійного перебування дітей та молоді. Можливості використання вуличних умов для розгортання соціально-педагогічної роботи. Стратегія і тактика організації роботи бригади вуличних соціальних працівників. Склад бригади. Підготовка фахівців до роботи з «дітьми вулиці». Рейд як форма роботи бригади вуличних соціальних працівників. Робота мобільного консультаційного пункту в умовах вулиці. Вуличні акції, ігротеки, дискотеки як форми профілактики дитячої бездоглядності і девіантної поведінки. Методика організації вуличного навчання дітей .

Супроводжуюча допомога « дітям вулиці». Переадресація клієнтів у кризові центри, денні стаціонари. Технології соціального супроводу «дитини вулиці» до притулку, інтернату.

Завдання для практичної роботи: розробити план та зміст роботи бригади соціальних вуличних працівників з профілактики безпритульності і бездоглядності.

Завдання для самостійної роботи: розробити програму організації вуличної соціальної роботи з профілактики безпритульності на один квартал року для мікрорайону великого міста.

Форма контролю: презентація програми.

Тема 6. Технології соціального супроводу « дитини групи ризику»

Основні напрямки соціального супроводу «дитини вулиці»: консультування й інформаційна підтримка клієнта; допомога у розв'язанні конкретної кризової ситуації; проведення індивідуальних і групових форм роботи; посередництво між клієнтом і членами його родини, представниками школи, міліції тощо.

Форми підтримки в кризовій ситуації. Кризові центри тимчасового перебування. Тимчасове перебування як спеціальна форма соціально-педагогічної підтримки. Центри стаціонарного перебування дітей та молоді (проживання із супроводом). Досвід роботи Медико-оздоровчого соціально-реабілітаційного центру для неповнолітніх. Супроводжуюча допомога, її види. Організація супроводжуючої допомоги в умовах соціально-педагогічних установ: притулку, денного центру, підліткового клубу тощо, базових соціально-реабілітаційних центрів. Провідні напрямки комплексної реабілітації та корекції в роботі даних установ.

Організація навчальної роботи у центрах тимчасового чи постійного перебування дітей. Вирішення завдань надання психологічної підтримки, посередницької допомоги та матеріальної допомоги.

Завдання для практичної роботи: узагальнення досвіду роботи кризових центрів тимчасового перебування, центрів стаціонарного перебування дітей та молоді, медико-оздоровчих соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх.

Завдання для самостійної роботи: на підставі аналізу нормативно-інструктивної бази роботи кризових центрів, приймальників-розподільників, центрів стаціонарного перебування дітей та молоді, медико-оздоровчих соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх розробити типовий проект комплексної реабілітації та корекції в роботі даних установ.

Форма контролю: презентація програми.

Тема 7. Оцінка ефективності роботи з «дітьми вулиці»

Етапи моніторингу ефективності соціально-педагогічної роботи з «дітьми вулиці». Критерії оцінки реалізації соціально-педагогічних проектів по роботі з «дітьми вулиці». Оцінювання ефективності роботи з кожною конкретною дитиною. Соціальний паспорт дитини як форма діагностики динаміки позитивних змін у розвитку клієнта. Якісні зміни у способі життя «дитини вулиці» як основний критерій оцінки ефективності програм та проектів по роботі з «дітьми вулиці» . Оцінка ефективності професійних дій соціального педагога по роботі з даною категорією клієнтів.

Завдання для практичної роботи: розробка варіантів унаочнення та змісту соціальних паспортів мікрорайону, сім'ї, дитини.

Завдання для самостійної роботи: розробити схему самооцінки соціальним педагогом своїх професійних дій.

Форма контролю: перевірка та аналіз схем.

Література

1. Андреев НА., Тараканов Ю.В. Асоциальное поведение несовершеннолетних: Монография / Под ред. А.В.Горожанина. – Самара: Издательство Самарского юридического института Минюста России, 2001. – 154с.
2. Антонова-Турченко А.Г. й др. Психологическая диагностика й коррекция трудновоспитуемых детей й подростков: Учебное пособие. – К., 1997. – 312с.
3. Апетин Н.М. та ін. (уклад.) Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу-Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями. – Чернівці.: Рута, 2000. – 41с.
4. Афанасьєва В.В. Вплив сім'ї та школи на девіантну поведінку підлітка // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2008. – №4.
5. Бардиер Г. Интолерантность й девиантное поведение. – СПБ: Изд-во СП6ГУ.2003. – 41 с.
6. Барон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб: Питер, – 1999. – 352 с.
7. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наук, видання – К.: Либідь, 2006. – 272 с.
8. Бреслав Г.З. Психологическая коррекция детской й подростковой агрессивности. – СПб: Речь, 2004. – 144 с.
9. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра: Книга для учителей й родителей. – М.: Просвещение, 1988. – 207с.
10. Вроно Е.М. Поймите своего ребенка: о детских страхах, конфликтах й других проблемах. – М.: Дрофа, 2002. – 223 с.
11. Гайдар Лайма, Довбах Ганна. Соціальна реклама та інформування з проблеми ВІЛ/СНІ Д в Україні: можливості впливу на зміни в поведінкових практиках // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – №2.
12. Глассер Й. Школа без неудачников. – М.: Прогресс, – 1991.  – 184 с.
13. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Тендерна психологія: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2004. – С. 198 – 250.
14. Дем'янюк Т., Байрамова М., Оржеховська В., Мельничук П. Превентивне виховання учнівської молоді: інноваційні технології: Навч. метод. посібник. – Київ-Рівне: Волинські обереги, 2006. – 360 с.
15. Дем'янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. – Суми.: ТОВ вид «Антей»  – 2006. Ст. 240.
16. Заверико Н. В. Сучасні підходи до профілактики адитивної поведінки підлітків у загальноосвітньому закладі // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2008. – №2.
17. Золотова Г.Д. Напрямки роботи соціального педагога з батьками щодо профілактики адитивної поведінки учнів // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2008. – №4.
18. Кальченко Л. В. Тема профілактики дитячої бездоглядності та безпритульності в соціальній рекламі // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – №2.
19. Ковальчук М.Я., Федорченко Т.Є. Профілактика правопорушень підлітків у діяльності шкіл та правоохоронних органів. посібник. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. – 212с.
20. Кратінов М. С. Кратінова В. О. Ларінова Н. Б. Психолого-педагогічні особливості й можливості реклами як засобу соціально-педагогічного впливу. // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – №2.
21. Лебедєва І Актуальність профілактики безпритульності неповнолітніх у соціально-педагогічній теорії та практиці // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – №2.
22. Максимова Н.Ю. Виховна робота з соціальне дезадаптованими школярами. – К.: ІЗМН, 1997. – 136 с.
23. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навчальний посібник. - К.: ВПУ «Київський університет», 2002. – 308 с.
24. Мезеря І. Соціальна служба і профілактика сексуального насильства над дітьми та підлітками // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – №2.
25. Миньковский Г., Тузов А. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних. – К.: Политиздат Украины, 1987, – 215с.
26. Мурашкевич О. А, Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді як субєкт профілактики вживання психоактивних речовин // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2008. – №2.
27. Омельченко С. Портрет сучасного підлітка в контексті здорового способу життя // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – №4.
28. Оржеховская В.М. Профілактика злочинності і проявів насилля серед неповнолітніх у законодавстві та практиці зарубіжних країн. – Київ. 2007. –  108 с.
29. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Збірник науково-методичних статей. – К.: Академпрес, 1995. – 112с.
30. Прояви турботу та обачливість / Ворнік Б.М., Оржеховська В.М., Голоцван О.А. – К.: Міленіум, 2002. – 156 с.
31. Словник основних термінів з превентивного виховання / за заг. Ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М. – Тернопіль. «Тернограф», 2007. – 198 с.
32. Смоляна Я. Просвітницький тренінг як метод формування критичного ставлення підлітків до засобів масової інформації // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – №2.
33. Тарасова Т., Кириченко В. Педагогічні технології в роботі класного керівника. – Тернопіль, 2006.
34. Федорченко Т.Є. Кроки до здоров'я (профілактик неповнолітніми наркотичних речовин): Навч.-метод. посібник. ВО «ХІК», 2003. – 146 с.
35. Федорченко Т.Є. Рання профілактика негативних проявів дітей: Навч.-метод. посібник. – К.: Вид-во «ХІК», 2003. – 146 с.