Масляна − це світле, веселе свято, яке здавна об'єднувало міста і села, наповнювало людей радістю, допомагало прощатися з зимою і вітати весну. Це давній український звичай символізує проводи зими та зустріч із весною. А весна – то надія на краще майбутнє, це сподівання на те, що в Україні нарешті запанує мир, злагода та добробут. Сьогодні наші традиції, наша історія − це те, що допоможе пройти через складнощі, зміцнити, виростити національну ідею.

Тож 04 березня 2019 року у вестибюлі КВНЗ КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» відбувся святковий ярмарок «Щедра Масляна». Цього дня приміщення коледжу наповнилося ароматом традиційних для Масляної смаколиків: різноманітних млинців, вареників, зразів, дерунів, пирогів, − які приготували на свято вихованці закладу та їх батьки.

Чому саме ці страви? Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувалися в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця. Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття. Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: «Без млинця - не Масляна».

Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати вже своїм дітям.