«Кого мені, глибокомудра земле?
Чи, може, поля? Ось мої поля…
Чи роду-племені? Тут рід мій, і сім’я,
І мир, і злагода… Собі ж не ворог я??»
7 листопада 2016 року в читальній залі бібліотеки відкрита тематична поличка «80 років від дня народження Миколи Вінграновського (1936-2004) – українського письменника, поета, режисера, актора, сценариста»
Перший з-поміж рівних у плеяді «шістдесятників», Вінграновський витворив художній світ, законом якого є краса. Тут красиве все – національна гідність і повага до спів землян, ніжність і обурення, шаленство і скруха, ба навіть розпач і огида. За всієї життєвої конкретності цей світ принципово відмінний від реального і за вищим рахунком є бунтом краси проти недосконалості й приземленості життя.
Уперше вірші М. Вінграновського побачили світ 1957 року («Дніпро», № 2). Але справжній розголос принесла добірка віршів у «Літературній газеті» 7 квітня 1961 р. А в 1962 році Микола Степанович видав першу збірку віршів «Атомні прелюдії». Книжка вражала масштабністю поетичної думки і бентежною силою уяви. У віршах вмістилися космос, людство, земля, народ, доба, Україна. Він автор книг «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978), «Губами теплими і оком золотим» (1984); збірок для дітей «Андрійко-говорійко» (1970), «Мак» (1973), «Літній ранок» (1976), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1983), «На добраніч» (1983); повістей «Первінка», «Сіроманець» (1977), «У глибині дощів» (1985); роману «Северин Наливайко» (1996); історичних нарисів «Чотирнадцять столиць України» (2002). У цих творах присутні фантастичність, здивування, відкриття в природі. Дивосвіт Миколи Вінграновського — дивосвіт любові, ласки, добра, ніжності, теплоти виражений через життя звірів, комах, хмар, будяків, лоз тощо.
В останні роки життя Микола Вінграновський з великою радістю (це відчувається!) писав вірші для дітей і про дітей. Діти для Вінграновського — не просто тема. Це і особливе ставлення до життя, внутрішньо близького йому, це компенсація втрат від дорослої тверезості і практицизму. За збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч» поет був удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984). І в них, може, найбільше був собою, бо сягав тієї свободи самовираження, яка є тільки в дитинстві і яку згодом людина неминуче втрачає. Твори автора перекладено російською, естонською, литовською, чеською, англійською та іншими мовами. М. Вінграновський - член Національної Спілки письменників України (1962).
Помер М. Вінграновський 26 травня 2004 року, похований на Байковому кладовищі в місті Києві.
На поличці виставлені твори М. Вінграновського , підручники з української літератури, хрестоматії та літературні словники, періодичні видання «Українська мова та література в школах України», «Виховна робота в школі» та «Шкільний бібліотекар» та ін., в яких можна відшукати інформацію про ювіляра.
