"Якщо хочуть знищити народ,
у нього забирають пам'ять"
Мілан Кундера
У рамках декади педагогічної майстерності кураторів академічних груп та бібліотекарів коледжу 16 жовтня в читальній залі бібліотеки пройшла літературна година, присвячена широко відомому в світі і не зовсім відомому на території колишнього Радянського Союзу чеському письменнику Мі́лану Ку́ндері.
Саме для того, щоб молодь знала прихованих радянською владою особистостей, бібліотекар А. П. Ковтун розповіла 12 ПО (а, ф) групі (куратор О. А. Леонова) про фундаментальний есей М. Кундери «Трагедія Центральної Європи». Перша його публікація відбулася у 1983 році французькою мовою під назвою «Викрадений Захід». Англійський варіант вийшов у 1984 році під назвою «Трагедія Центральної Європи». Перекладений на десятки мов світу.
Проблеми, підняті в цьому творі, сьогодні звучать навіть актуальніше, ніж 40 років тому. Автор сформулював поняття європейської країни, європейської нації не географічно, а ментально, цивілізаційно. Ось як він пише: «... ніщо не могло бути таким чужим Центральній Європі та її пристрасті до різноманітности, як Росія ─ одноманітна маса, що все уніфікує та централізує, сповнена рішучості перетворити всі народи своєї імперії (українців, білорусів, вірменів, латишів, литовців та інших) в єдиний російський народ... Фактично тоталітарна російська цивілізація — це докорінне заперечення сучасного Заходу. Заходу, заснованого на авторитеті індивідуума, що мислить і сумнівається, а також на мистецькому творенні, яке висловлювало його унікальність».
Далі автор приводить слова, сказані ще в 1844 році великим чеським письменником Карелом Гавлічеком, намагаючись застерегти своїх співвітчизників від безглуздого та неуцького ентузіазму до Росії: "Росіяни люблять називати все російське слов'янським, щоб пізніше називати все слов'янське російським". Так працює російська пропаганда і сьогодні.
На зустрічі не можна було не згадати відому українську письменницю Оксану Забужко, яка продовжила публіцистичний дискурс про механізми, що могли би об’єднати Європу, своєю новою (2025 року видання) збіркою есеїстики «Наша Європа». Особливої уваги студентів заслужив есей "З попелу імперій, або Нова трагедія Центральної Європи". Перша його публікація була в 2024 році польською мовою в збірці, присвяченій 40-літтю "Трагедії Центральної Європи" М. Кундери.
Оксана Забужко наголосила на необхідності сприймати культуру як елемент безпеки. Саме культура зберігає ідентичність, формує відчуття спільної відповідальності та виступає «м’якою силою» України у світі. Серед ключових тез — роль культурних маркерів, посилення суб’єктності української культури та ідея «культурного паспорта», що слугує захистом від знищення. Також ця книга про наслідки помилок, допущених європейськими лідерами в різні часи, про зміни геополітичного устрою. На наших очах відмирає епоха імперій і формується безпековий пояс рівних країн від Балтійського моря до Чорного.
Письменниця підкреслює: світ має усвідомити, що в Україні сьогодні Росія руйнує не лише життя й сучасність, а й тисячолітню культуру, невіддільну від європейської та світової цивілізації.
 |
 |
 |
